Галакти́чна тума́нність — внутрішньогалактична хмара розріджених газів і пилу.
Різновиди туманностей
Дифузні туманності — величезні за розмірами (10-100 пк), досить щільні (10-100 частинок в 1 см3), неправильної форми. З ними пов'язують утворення зірок. Дифузні туманності поділяються на світлі і темні:- Темні — поглинають світло зір, що знаходяться за нею;
- Світлі — якщо поблизу туманності є достатньо яскрава зоря, то туманність відбиває її світло.
- Волокнисті туманності — залишки спалахів наднових;
- Планетарні — туманності кільцеподібної форми, які здалека мають вигляд слабких кілець, або дисків.
Позначення туманностей
Існують різноманітні способи позначень туманностей. Найбільш знайомий спосіб — присвоєння назви, яка вказує на сузір'я, в якому туманність знаходиться. Яскравим прикладом може слугувати туманність Оріона, яка й знаходиться в сузір'ї Оріона. Інший спосіб позначення полягає в тому, що об'єктам присвоюється назва, що описує їх зовнішній вигляд. Наприклад, туманність Орла в сузір'ї Змії називається так тому, що нагадує великого птаха в польоті. Туманності можуть також позначатись літерою М та цифрами — туманність Орла також відома як М16. «М» у цьому випадку означає «Мессьє». Французький астроном Шарль Мессьє жив у XVIII ст. і займався вивченням комет. Він часто плутався, коли сприймав плями туманностей і зоряних скупчень за комети. Тому в 1781 році Месьє склав перелік найпоказовіших туманностей та зоряних скупчень з вказанням їхнього місцезнаходження в небі, щоб самому та іншим астрономам більше не доводилось плутати комети з іншими об'єктами. Туманність Орла у його списку була 16-ю, тому отримала позначення М16. Свій каталог Мессьє надрукував у 1781 році.Існує також інший спосіб позначення туманностей та зоряних скупчень. Це використання літер NGC та цифр — туманність Орла має позначення NGC 6611. Цей номер туманності вказаний в новому загальному каталозі туманностей та зоряних скупчень, перший варіант якого підготував англійський астроном Джон (Йохан) Дрейєр та надрукував його у 1888 році. Каталог вийшов повнішим, ніж перелік Мессьє (куди ввійшло всього 109 об'єктів), що відображало розширення астрономічних знань з часів Мессьє.
Література
- Шкловский И. С. Звёзды: их рождение, жизнь и смерть, М.: Наука, 1984 (електронна версія книги
